рамтя

Значення в інших словниках

1. рамтя — ра́мтя іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
2. рамтя — -я, с., рідко. Те саме, що рам'я I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рамтя — РА́МТЯ, я, с., рідко. Те саме, що ра́м'я¹. Густе заплутане волосся на його круглій голові розвівав вітер і весело тріпав рамтям, що висіло у нього на плечах замість сорочки (Г. Епік); У Кобзарів .. бодня розсохлась, і в неї скидали старе рамтя (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
4. рамтя — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
5. рамтя — РА́МТЯ, я, с., рідко. Те саме, що ра́м’я¹. Густе заплутане волосся на його круглій голові розвівав вітер і весело тріпав рамтям, що висіло у нього на плечах замість сорочки (Епік, Тв., 1958, 356); У Кобзарів.. бодня розсохлась, і в неї скидали старе рамтя (Мушк., Чорний хліб, 1960, 30). Словник української мови в 11 томах
6. рамтя — Рамтя, -тя с. = рам'я. Лохв. у. Словник української мови Грінченка