реготливий

Значення в інших словниках

1. реготливий — реготли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. реготливий — -а, -е, розм. 1》 Який любить реготати. 2》 Який супроводжується реготом. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реготливий — РЕГОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Який любить реготати. Оришка унялася, а на третій день реготалася з горничними так, що аж стіни гули, – вона таки і на норов була весела-реготлива придалася (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
4. реготливий — Реготли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. реготливий — РЕГОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Який любить реготати. Оришка унялася, а на третій день реготалася з горничними так, що аж стіни гули, — вона таки і на норов була весела-реготлива придалася (Мирний, IV, 1955, 31)... Словник української мови в 11 томах
6. реготливий — Реготливий, -а, -е Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137. Словник української мови Грінченка