1. Великий тлумачний словник сучасної мови

реготливий

реготли́вий

-а, -е, розм.

1》 Який любить реготати.

2》 Який супроводжується реготом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реготливий — реготли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. реготливий — див. веселий Словник синонімів Вусика
  3. реготливий — РЕГОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Який любить реготати. Оришка унялася, а на третій день реготалася з горничними так, що аж стіни гули, – вона таки і на норов була весела-реготлива придалася (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. реготливий — Реготли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. реготливий — РЕГОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Який любить реготати. Оришка унялася, а на третій день реготалася з горничними так, що аж стіни гули, — вона таки і на норов була весела-реготлива придалася (Мирний, IV, 1955, 31)... Словник української мови в 11 томах
  6. реготливий — Реготливий, -а, -е Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137. Словник української мови Грінченка