розгублений

I

зачманілий, зачумлений, онімілий, остовпілий, отетерілий, оторопілий, очманілий, ошелешений, сторопілий, стуманілий, тороплений, чмалений, чмелений

Фразеологічні синоніми: бере з-за плечей; жижки трясуться; похололо (похолонуло) в грудях; похололо в душі; похололо в животі; похололо на серці; похололо у п'ятах; сам не при собі; сам не свій; серце похолонуло; як водою облитий; як громом прибитий; як громом приглушений; як громом ударило; як з-за вугла прибитий; як з-за рогу мішком намаханий; як карась ротом глипає; як кропивою попечений; як курчат погубив; як мішком з-за рогу вдарено; як попечений; як тертого хрону понюхав; як хто обухом по голові вдарив; як усі шляхи погубив; як чемериці понюхав

II

див. зляканий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгублений — розгу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розгублений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгубити. || розгублено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., перен.Який розгубився, втратив спокій, холоднокровність, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому і т. ін. || Який виражає розгубленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгублений — РОЗГУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розгуби́ти. Черниш стояв нагорі у палаті сенаторів, повитий білими присмерками. Мовчки оглядав пишні окраси стін, ковзаючись по них неуважним, сумним поглядом і думаючи про тих далеких, розгублених по шляху... Словник української мови у 20 томах
  4. розгублений — розгу́блювати / розгуби́ти слова́. Втрачати здатність говорити; забувати про те, що хотілося сказати. — А чого ж ти тут, біля хвіртки? — до решти розгублює (Роман) ті слова, якими не раз думалось зустріти дівчину (М. Стельмах). розгу́блені слова́. Фразеологічний словник української мови
  5. розгублений — Розгу́блений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розгублений — РОЗГУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгуби́ти. Черниш стояв нагорі у палаті сенаторів, повитий білими присмерками. Мовчки оглядав пишні окраси стін, ковзаючись по них неуважним, сумним поглядом і думаючи про тих далеких... Словник української мови в 11 томах