роздобрілий

див. гладкий; Добрий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздобрілий — роздобрі́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. роздобрілий — [роздоубр’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. роздобрілий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до роздобріти. 2》 у знач. прикм.Який став товстим, огрядним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздобрілий — РОЗДОБРІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до роздобрі́ти. Захмелілий і роздобрілий, Іван Лук'янович приймав мене так, що, здавалось, ось-ось полізе цілуватися (Я. Гримайло). 2. Який став товстим, огрядним. Словник української мови у 20 томах
  5. роздобрілий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. роздобрілий — РОЗДОБРІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до роздобрі́ти. Захмелілий і роздобрілий, Іван Лук’янович приймав мене так, що, здавалось, ось-ось полізе цілуватися (Грим., Подробиці.., 1956, 134). 2. Який став товстим, огрядним. Словник української мови в 11 томах