Добрий

див. Бог

∗∗∗

I

ангельський, беззлобний, благовірний, благовісний, благовісник, благодар, благодатний, блгодатник, благодатній, благодійний, благодійник, благодушний, благосердий, благосердний, благостинний, благочесний, благочестивий, благочинець, благочинний, благочинник, братолюбний, великодушний, вибачний, відхідливий, всепрощайко, всепрщайло, всепрощаючий, втішливий, голубливий, голублячий, гуманний, дитинний, добрега, добрезний, добренний, добренький, добресенький, добродій, добродійний, добродійник, добродіяч, добродумний, добродушний, доброзичливець, доброзичливий, доброзичний, добролюб, добролюбивий, добролюбний, добромисний, добросердечний, добросердий, добросердний, добросовісний, добростливий, добросусідський, добротворець, добротливий, доброчесний, доброчин, доброчинець, доброчинний, доброчинник, добрун, добряга, добряк, добряка, добрякуватий, добрячий, добрячок, добрящий, довготерпеливий, догідливий, допоміжник, друголюб, дружелюб, дружелюбний, дуся, душа-чоловік, душевний, жалібний, жалібник, жалісливець, жалісливий, жалісний, жалобливий, жалобник, жалостивий, жичливець, жичливий, задобрий, задушевний, задобрілий, зичливець, зичливий, злагідливий, злагодгшвий, змирний, лагідний, ласкавець, ласкавий, любий-милий, люб'язливий, люб'язний, людинолюб, людинолюбний, людяний, милосердий, милосердний, милосердник, милостивець, милостивий і милостивий, миролюбний, миротворець, миротворний, м'якосердий, м'якосердний, незлий, незлобивий, незлобливий, незлобний, незлостивий, нелукавий, неодмовний, несварливий, ніжний, одхідлиивй, одхідчивий, опікун, пестливий, поблажливий, погладь-голова, подобрілий, подружний, подружній, покладистий, предобрий, привітливий, привітний, пригладь-голова, примирливий, прихильний, прихильник, приязний, простосердий, прямосердий, роздобрілий, святий, сердечний, сердобольний, сердолюбний, сестра-жалібниця (ж.), совісний, совістливий, співчутливий, сприйнятливий, товариський, турботливий, уважний, уживчивий, уразливий, услужливий, услужний, христолюбивий, христолюбний, христосик, чуйний, чулий, чутливий, щедрий, щирий, щиросердечний, щиросердий, щиросердний, янгольний, янгольський

Фразеологічні синоніми: ангел небесний; ангельський характер; благородна душа; брат-жалібник; велике серце; відкрита душа; відкрите серце; вродився в добру годину; всесвітній кум і сват; голуб миру (ірон.); голубом туркоче; дав би з себе останню сорочку; добра душа; добре серце; добрий від народження; добрий від природи; добрий з натури; добрий, хоч до зубів прикладай; добрий, хоч до зубів притуляй; добрий, хоч до рани клади; добрий, хоч до серця прикладай; добрий, хоч на хліб намазуй; добрий, хоч у пазуху клади; добрий чоловік; добрий чолов'яга; добрий, як мед з цукром; добрий, як мед ще й медом намазаний; добром нагріте серце; добряча душа; душа м'яка, як подушка; душа навстіж; душа наросхрист; живе під Богом; з голубиною благородністю; з душею; золоте серце; з теплом у душі; лагідний, як дитина; ладен неба прихилити; легкий на руку; має Бога в животі; має Бога в серці; має душу; має м'яке серце; має серце; має усердя; має Христа в душі; мухи не скривдить; м'який серцем; ніжніший шовку; праведна душа; ріже вареником до подушки; сахар медович; світла душа; туркітливий, мов голуб; ходить чистим робом; ходяча доброта; ходяча совість; християнська душа; хробака даремно не розтопче; цукор медович; широка душа; широке серце; шовком шиє; щира душа; щире серце; як Бог свят; як горличка (ж.); як голуб; як рідний; як родич; янгольська душа

Приповідки: Добрими намірами встелено шлях до пекла. Лагідним словом можна слона водити на волосині. Не лицем вродливий, а серцем. На тім світі буде зайців пасти. Такий добрий, що камінї» з дороги йому б оступився. Світло у віконці (кажуть про добру людину). За батька ("Він мені за батька"). За брата (т.с.). За дочку. За матір. Серця вколупнув би та дав

II

див. добротний; хороший

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добрий — (який виявляє доброту) хороший, гарний, славний, лагідний, розм.: добрячий, лепський, (з чуйністю) добросердий, сердечний, (не чинить злого) незлий, незлобивий, діал. файний, в знач. ім. добряк, добряга// хоч у вухо вбгай, хоч до рани прикладай. Словник синонімів Полюги
  2. добрий — до́брий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. добрий — Не злий, не лихий, непоганий, кн. позитивний; (хто) приязний, чуйний, привітний, ДОБРОТЛИВИЙ, ласкавий, щирий, з доброю душею, доброзичливий, людяний, (не скупий) щедрий, добродійний; (- слово) прихильний, співчутливий; (- раду) корисний, потрібний... Словник синонімів Караванського
  4. добрий — -а, -е. 1》 Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. добрий, -рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. добрий — добрий : ◊ відда́ти в до́брі ру́ки віддати надійній, порядній людині (ср, ст) ◊ добрий до секре́ту надійний (ст): Пізніше переконалися, що я був “добрий до секрету”... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. добрий — В добрім житті кучері в’ються, а в поганім січуться. При добробуті людина гарно виглядає, а в злиднях — погано. Добра дівка, як старости йдуть, тоді хату мете. Жарт з лінивої дівчини. Добрий борщик, та поганий горщик. Жарт про несмачний борщ. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. добрий — влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). Фразеологічний словник української мови
  8. добрий — БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Словник синонімів української мови
  9. добрий — До́брий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. добрий — ДО́БРИЙ, а, е. 1. Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; протилежне лихий, поганий. — Кавун — чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха (Н.-Лев., II, 1956, 176); Мій дід був добрий між людьми (Сос. Словник української мови в 11 томах