добрий
В добрім житті кучері в’ються, а в поганім січуться.
При добробуті людина гарно виглядає, а в злиднях — погано.
Добра дівка, як старости йдуть, тоді хату мете.
Жарт з лінивої дівчини.
Добрий борщик, та поганий горщик.
Жарт про несмачний борщ.
Добрий пес луччий, як злий чоловік.
Добрий пес охороняє, а злий чоловік може наробити багато лиха.
Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
Добрі діти допоможуть в біді, а лихі зроблять ще гірше.
Добрі діти родичам вінець, а лихі кінець.
Добрі діти приносять радість і втіху батькам, а лихі — нещастя.
Доброму й добра пам’ять.
Добрих людей добре згадують після їх смерті.
З добрим дружись, а лихих стережись.
З добрим дружись, а лукавих бережись.
Дружити треба тільки з добрими людьми, бо погані можуть заподіяти багато лиха.
З добрим подружжям і горе розгорюєш.
У дружній сім'ї легше перебороти лихо.
З добрим поживеш — добро переймеш, а з лихим зійдешся — того наберешся.
З ким будеш жити, таким і сам станеш.
При добрій годині і дурень човном правитиме.
Легко бути керівником у спокійні часи.
Такий добрий, що в ложці води втопив би.
Про дуже лихого.
Добрий — але ліпших вішають.
Іронія із злого чоловіка, який удає бути добрим.
Добрий, дурному брат.
Його кожен використовує.
Добрий, бо як спить, то не їсть.
Іронія із захланного та пажерливого.
Добрий жид — та ліпших вішали.
Глум з жида, що удає правдомовного та доброго.
Добрий пан, взяв у сиріт хліб, тай кинув псам.
Глум з пана, що удає доброго. За панщини, немилосерні пани, виганяли сиріт з хати, а хату давали такому, що міг робити панщину.
Доброго коршма не зіпсує, а лихого і церква не поправить.
Сильна воля здержує одного від згіршення, а брак волі не поправить другого.
Ліпше з добрим загубити, як з лихим найти.
Бо добрий поділиться утратою, а лихий загарбає все.
Ліпше з мудрим загубити, як з дурним найти.
Значіння, що й попереднє.
Яке: “добрий день”, таке “подай Боже.”
Як ти до мене відносишся, так я буду й до тебе.
Значення в інших словниках
- добрий — (який виявляє доброту) хороший, гарний, славний, лагідний, розм.: добрячий, лепський, (з чуйністю) добросердий, сердечний, (не чинить злого) незлий, незлобивий, діал. файний, в знач. ім. добряк, добряга// хоч у вухо вбгай, хоч до рани прикладай. Словник синонімів Полюги
- добрий — до́брий прикметник Орфографічний словник української мови
- добрий — Не злий, не лихий, непоганий, кн. позитивний; (хто) приязний, чуйний, привітний, ДОБРОТЛИВИЙ, ласкавий, щирий, з доброю душею, доброзичливий, людяний, (не скупий) щедрий, добродійний; (- слово) прихильний, співчутливий; (- раду) корисний, потрібний... Словник синонімів Караванського
- добрий — -а, -е. 1》 Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. добрий, -рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добрий — добрий : ◊ відда́ти в до́брі ру́ки віддати надійній, порядній людині (ср, ст) ◊ добрий до секре́ту надійний (ст): Пізніше переконалися, що я був “добрий до секрету”... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- Добрий — див. Бог Словник синонімів Вусика
- добрий — влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). Фразеологічний словник української мови
- добрий — БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Словник синонімів української мови
- добрий — До́брий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- добрий — ДО́БРИЙ, а, е. 1. Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; протилежне лихий, поганий. — Кавун — чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха (Н.-Лев., II, 1956, 176); Мій дід був добрий між людьми (Сос. Словник української мови в 11 томах