добрий
до́брий
-а, -е.
1》 Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий.
|| до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах.
|| у знач. ім. добрий, -рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей.
|| Який виражає доброту, щирість; сповнений ласки, приязні (про голос, усмішку, обличчя і т. ін.).
|| Уживається як постійний епітет до сл. люди, хлопці і т. ін. (найчастіше у формі звертання).
Добра душа — чуйна, щира, спокійна людина.
2》 Для якого характерна взаємна прихильність, симпатія; близький.
3》 Який приносить добро, задоволення, радість і т. ін.
|| Корисний, потрібний, в основі якого лежить бажання добра кому-небудь.
|| В якому виражається прихильність, співчуття, доброзичливе, шанобливе ставлення, повага до людей.
|| Який подобається, схвалюється; вартий наслідування.
|| Який свідчить про безтурботний, веселий стан людини.
|| у знач. ім. добре, -рого, с. Те саме, що добро 1).
Доброго ранку (дня, вечора) — традиційне взаємне дружнє вітання під час зустрічі вранці (удень, увечері).
Доброго здоров'я — традиційне взаємне дружнє вітання.
У (в) добрий час! — дружнє побажання успіху, щасливої дороги і т. ін.
4》 Який має належні знання і навички для виконання чого-небудь; досвідчений.
|| Який користується повагою, шаною.
|| Розумно вихований, увічливий, працьовитий.
У (в) добрі руки із сл. дістатися, потрапити і т. ін. — до розумної, дбайливої, надійної людини.
5》 Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.).
|| Вигідний, зручний для роботи, влаштування яких-небудь справ, заробітку.
6》 Значний щодо розміру, обсягу, кількості і т. ін.
|| Кращий від звичайного, багатий, великий, високий.
|| Який повністю забезпечує потребу в чому-небудь.
|| Помітно виражений, гострий (про апетит, зір, слух і т. ін.).
|| Дуже розвинений.
|| Значний щодо ступеня вияву, сили.
7》 Гідний шани, похвали; незаплямований.
8》 Те саме, що смачний.
9》 розм. Уживається для підкреслення важливості, значності кількісного визначення міри часу, простору.
Значення в інших словниках
- добрий — (який виявляє доброту) хороший, гарний, славний, лагідний, розм.: добрячий, лепський, (з чуйністю) добросердий, сердечний, (не чинить злого) незлий, незлобивий, діал. файний, в знач. ім. добряк, добряга// хоч у вухо вбгай, хоч до рани прикладай. Словник синонімів Полюги
- добрий — до́брий прикметник Орфографічний словник української мови
- добрий — Не злий, не лихий, непоганий, кн. позитивний; (хто) приязний, чуйний, привітний, ДОБРОТЛИВИЙ, ласкавий, щирий, з доброю душею, доброзичливий, людяний, (не скупий) щедрий, добродійний; (- слово) прихильний, співчутливий; (- раду) корисний, потрібний... Словник синонімів Караванського
- добрий — добрий : ◊ відда́ти в до́брі ру́ки віддати надійній, порядній людині (ср, ст) ◊ добрий до секре́ту надійний (ст): Пізніше переконалися, що я був “добрий до секрету”... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- добрий — В добрім житті кучері в’ються, а в поганім січуться. При добробуті людина гарно виглядає, а в злиднях — погано. Добра дівка, як старости йдуть, тоді хату мете. Жарт з лінивої дівчини. Добрий борщик, та поганий горщик. Жарт про несмачний борщ. Приповідки або українсько-народня філософія
- Добрий — див. Бог Словник синонімів Вусика
- добрий — влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). Фразеологічний словник української мови
- добрий — БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Словник синонімів української мови
- добрий — До́брий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- добрий — ДО́БРИЙ, а, е. 1. Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; протилежне лихий, поганий. — Кавун — чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха (Н.-Лев., II, 1956, 176); Мій дід був добрий між людьми (Сос. Словник української мови в 11 томах