1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

добрий

добрий :

◊ відда́ти в до́брі ру́ки віддати надійній, порядній людині (ср, ст)

◊ добрий до секре́ту надійний (ст): Пізніше переконалися, що я був “добрий до секрету”, і втаємничували мене не в одну справу (Шухевич)

◊ добрий ну́мер → нумер

◊ з доброго дому → дім

◊ ма́ти до́бру лепе́ту → лепета

◊ під доброю да́тою → дата

◊ піти́ в до́брі ру́ки опинитися в надійної, порядної людини (ср, ст): Однак через різні побутові перетрубації (продаж меблів, помешкання, а головно – двох фортепіян, “бо чей же мусять піти в добрі руки”) ми перенесли наш виїзд на 10 вересня (Крушельницька)

◊ до́бра жона́ від Бога су́джена → жона

◊ до́бра нови́на́, як нічого зло́го не чу́ти → новина

◊ добре кум говорить, лише́ криви́й рот ма́є → кум

◊ добрий кова́ль, коли́ зелі́зо горя́че → коваль

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добрий — (який виявляє доброту) хороший, гарний, славний, лагідний, розм.: добрячий, лепський, (з чуйністю) добросердий, сердечний, (не чинить злого) незлий, незлобивий, діал. файний, в знач. ім. добряк, добряга// хоч у вухо вбгай, хоч до рани прикладай. Словник синонімів Полюги
  2. добрий — до́брий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. добрий — Не злий, не лихий, непоганий, кн. позитивний; (хто) приязний, чуйний, привітний, ДОБРОТЛИВИЙ, ласкавий, щирий, з доброю душею, доброзичливий, людяний, (не скупий) щедрий, добродійний; (- слово) прихильний, співчутливий; (- раду) корисний, потрібний... Словник синонімів Караванського
  4. добрий — -а, -е. 1》 Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. добрий, -рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. добрий — В добрім житті кучері в’ються, а в поганім січуться. При добробуті людина гарно виглядає, а в злиднях — погано. Добра дівка, як старости йдуть, тоді хату мете. Жарт з лінивої дівчини. Добрий борщик, та поганий горщик. Жарт про несмачний борщ. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. Добрий — див. Бог Словник синонімів Вусика
  7. добрий — влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). Фразеологічний словник української мови
  8. добрий — БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Словник синонімів української мови
  9. добрий — До́брий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. добрий — ДО́БРИЙ, а, е. 1. Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; протилежне лихий, поганий. — Кавун — чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха (Н.-Лев., II, 1956, 176); Мій дід був добрий між людьми (Сос. Словник української мови в 11 томах