1. Словник синонімів Вусика

роздоріжжя

I

відгалуження, віднога, перепуття, перехрестом, перехрестя, розвилина, розвилка, розвилля, розгалуження, розгілля, роздорож, роздорожжя, розпуття, розстань, рхозстаньки, розтік, розтока, розхристя, середохрестя, середньохрестя

Фразеологічні синоніми: крижова дорога; перетин доріг (шляхів); перехресна дорога; перехрестя доріг; розтік доріг; розтока доріг; розхристя доріг; середохрестя доріг; схрещення доріг

II

див. дорога

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздоріжжя — (розходження шляхів, стежок) розпуття, перехрестя, перетин. Словник синонімів Полюги
  2. роздоріжжя — роздорі́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. роздоріжжя — Перехрестя, розпуття, розстань, розсоша, розвилка, розтік, роздорож. Словник синонімів Караванського
  4. роздоріжжя — -я, с. Місце, звідки розходяться або куди сходяться дві чи кілька доріг; розпуття. || Те саме, що розвилка 2). На роздоріжжі — у стані нерішучості, тяжких роздумів, вагань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. роздоріжжя — РОЗДОРІ́ЖЖЯ, я, с. Місце, звідки розходяться або куди сходяться дві чи кілька доріг; розпуття. Стояти було нестерпно, але йти кудись ще важче. Праворуч чи ліворуч, вперед чи назад – всі ці можливості роздоріжжя були однаково страшні й безглузді (В. Словник української мови у 20 томах
  6. роздоріжжя — на роздорі́жжі (на розпу́тті), перев. зі сл. бу́ти, стоя́ти. У стані нерішучості, важких роздумів, вагань. Після важкої розмови про батька почув (Рустем) себе краще. ..Чув, що стояв досі на роздоріжжі і врешті вибрав шлях (М. Фразеологічний словник української мови
  7. роздоріжжя — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  8. роздоріжжя — Роздорі́жжя, -жжя, -жжю, в -жжі і в -жжю; -рі́жжя, -рі́жжів і -рі́ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. роздоріжжя — РОЗДОРІ́ЖЖЯ, я, с. Місце, звідки розходяться або куди сходяться дві чи кілька доріг; розпуття. На одному з роздоріж у степу, на високій, наспіх спорудженій із снарядних ящиків трибуні стоїть випростаний майор Воронцов (Гончар, III, 1959, 129)... Словник української мови в 11 томах
  10. роздоріжжя — Роздоріжжя, -жя с. Перекрестокъ, распутье. Ушиц. у. Чуб. І. 95, 97. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Єв. Мр. XI. 4. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться. Драг. 56. Словник української мови Грінченка