розколочений

див. каламутний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколочений — розколо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розколочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розколотити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., перен.Який часто і сильно б'ється, колотиться від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розколочений — РОЗКОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розколоти́ти. * Образно. Довкола на самісіньких чубках стрімких скель погойдуються, як в аркановому колі, довжелезні сигли. Погойдуються поволі, ніби змотують розколочений на білі пасма туман (з газ.); // у знач. Словник української мови у 20 томах
  4. розколочений — РОЗКОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розколоти́ти. *Образно. Довкола на самісіньких чубках стрімких скель погойдуються, як в аркановому колі, довжелезні сигли. Погойдуються поволі, ніби змотують розколочений на білі пасма туман (Літ. Укр., 24. Словник української мови в 11 томах