розлютований

див. сердитий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлютований — розлюто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розлютований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розлютувати. 2》 у знач. прикм. Дуже роздратований; лютий. || Який виражає лють, гнів, злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлютований — РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розлютува́ти¹. Дуже сумно дивитися на людину, яка вічно розлютована.., на всіх гримає і всіх готова покусати (В. Словник української мови у 20 томах
  4. розлютований — ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий), ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті), РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ'Ю́ШЕНИЙ розм., Я́РОСЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. розлютований — Розлюто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розлютований — РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч до розлютува́ти. Дуже сумно дивитися на людину, яка вічно розлютована .., на всіх гримає і всіх готова покусати (Сам. Словник української мови в 11 томах