самовілля

Значення в інших словниках

1. самовілля — самові́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. самовілля — -я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самовілля — САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля. Словник української мови у 20 томах
4. самовілля — СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О. Словник синонімів української мови
5. самовілля — САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля. Словник української мови в 11 томах