1. Словник синонімів української мови

самовілля

СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О. Гончар); Коли не вкраде (бурсак) ножичка, чорнильниці, то піддрочує товариство на пустощі, на сваволю (Панас Мирний); Кудрявець, здавалося, був невдоволений з непокірної дружини і мав охоту поскаржитися на її свавільство (Г. Коцюба); Завадка.. злий на Бронка не так за свавільність, як за те, що зіпсував йому урочисту хвилину (Ірина Вільде); Бровко хоч і не обвинувачував Сагайдака у перевищенні своїх повноважень, але таке, хоч і безкорисливе, самочинство голові не сподобалося (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовілля — самові́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самовілля — див. сваволя Словник синонімів Вусика
  3. самовілля — -я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самовілля — САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля. Словник української мови у 20 томах
  5. самовілля — САМОВІ́ЛЛЯ, я, с. Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля. Словник української мови в 11 томах