самовідданий

САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. — сповнений самовідданості), САМОЖЕРТО́ВНИЙ, ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, ЖЕРТО́ВНИЙ, САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, САМОЗРЕ́ЧНИЙ, ЖЕ́РТВЕННИЙ поет. (сповнений самовідданості, самозречення). Самовідданий борець за незалежність країни; Самовіддана праця; Передові представники народів світу знали про благородну, подвижницьку працю Івана Франка (П. Тичина); Тема жертовної материнської, взагалі батьківської любові виникає (у Стефаника) в життєвому сплетінні з іншими темами (з журналу); Жертовне служіння народові; Потім уже пережите немов захльоснуло її — спогад про трагічне повстання.. і жертвенний подвиг обманутих і наперед приречених людей (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовідданий — самові́дданий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самовідданий — Жертовний, г. жертвенний, р. саможертовний; (вчинок) героїчний; (- працю) безкорисливий; п! ВІДДАНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. самовідданий — -а, -е. 1》 Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей. 2》 Сповнений самовідданості (про дії, вчинки, почуття і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самовідданий — САМОВІ́ДДАНИЙ, а, е. 1. Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших. Самовіддана російська жінка, вона [Волконська] поїхала за чоловіком на каторгу, в Сибір (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  5. самовідданий — Самовідда́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. самовідданий — САМОВІ́ДДАНИЙ, а, е. 1. Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших. Словник української мови в 11 томах