сварка

I

балалай, бешкет, бурло, буча, вайкіт, вакханалія, веремій, веремія, верескотня, верескотнява, ворожнеча, галабурда, гармидер, гиркання, гніванка, гриза, гризанина, гризня, гризотня, гризотнява, дереза ("В хату вкинулась дереза"), дешпет, дряпанина, заколота, замішка, звада, звяга, змага, змажка, згриза (діал.), кавардак, каламут, каламута, катавасія, колотнеча, контри, корогода, лайка, міжусобиця, незгода, незгоди, незлагода, нелад, незмир, нелад, нелади, непогоджа, неполаддя, неполадиця, передирка, передрачка, перекір, перекірочка, перекори, перекорище, пересвар, пересварка, рейвах, розбрат, розбрід, розгардіяш, розлад, розладдя, розмир, свар, свара, сваріння, сварня, содома, сперечка, спірка, суперека, суперечка, сутичка, хурія, чвар, чвара, чвари, шарварок

Фразеологічні синоніми: взаємні докори; гостра суперечка; диявольська гра; жвава суперечка; люта ворожнеча

II

див. гамір

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сварка — сва́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сва́рки Орфографічний словник української мови
  2. сварка — Гризня, гризотня, звада, заїдня, колотнеча, р. свара, д. змажка, с. чвари, РОЗБРАТ, п! НЕЗГОДА; Д лайка; Р. погроза; сварня. Словник синонімів Караванського
  3. сварка — -и, ж. 1》 Гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами. || Голоси людей, що сваряться. Заводити сварку. 2》 Грубі, образливі слова; лайка. 3》 рідко. Нахваляння зробити кому-небудь прикрість, учинити зло; погроза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сварка — СВА́РКА, и, ж. 1. Гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами. Ми перечули через людей, що зчинилась сварка між шинкарем і Чайченком і що вигнав шинкар Чайченка з шинку (Марко Вовчок); Зайшла в них жвава суперечка... Словник української мови у 20 томах
  5. сварка — Де чарга, там і сварка. Сварка швидко виникає через втому і незадоволення там, де треба довго чекати в черзі. Хто любить сварку, той любить і гріх. Сварка призводить до образ, а ображаючи інших, людина бере на себе гріх. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. сварка — ЛА́ЙКА (образливе, принизливе слово), СВА́РКА, ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), ПРОКЛЯ́ТТЯ (з лиховісним побажанням); МАТЮ́К розм. (звич. з образливим ужитком слова "мати"). Саламур — зовсім не лайка, нічого в цьому образливого не бачу (О. Словник синонімів української мови
  7. сварка — Сва́рка, -ки, -ці; сва́рки́, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сварка — СВА́РКА, и, ж. 1. Гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами. Ми перечули через людей, що зчинилась сварка між шинкарем і Чай-ченком і що вигнав шинкар Чайченка з шинку (Вовчок, І, 1955, 245); Зайшла в них жвава суперечка... Словник української мови в 11 томах
  9. сварка — Сварка, -ки ж. Ссора. Іди, сину, пріч од мене, через тебе сварка в мене. Лубен. у. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. № 327 7. Словник української мови Грінченка