Значення в інших словниках

  1. сиротина — сироти́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сиротина — -и, ч. і ж., нар.-поет. Те саме, що сирота 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиротина — СИРОТИ́НА, и, ч. і ж., нар.-поет. Те саме, що сирота́ 1. [Іван:] Гляди ж, Семене, і ти, Одарко, – як побачите коли сиротину, то пошануйте й нагодуйте її, як батько дитину (М. Кропивницький); Вчителька сказала, що він сиротина. Словник української мови у 20 томах
  4. сиротина — СИРОТА́ ч. і ж. (дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них); СИРОТИ́НА фольк., СИРОТОВИ́НА діал.; БЕЗБА́ТЧЕНКО, СИРОТЮ́К розм. (про хлопчика); СИРОТЮ́ЧКА розм. (про дівчинку). Словник синонімів української мови
  5. сиротина — СИРОТИ́НА, и, ч. і ж., нар.-поет. Те саме, що сирота>́ 1. [Іван:] Гляди ж, Семене, і ти, Одарко,— як побачите коли сиротину, то пошануйте й нагодуйте її, як батько дитину (Кроп., І, 1958, 108); Вчителька сказала, що він сиротина. Словник української мови в 11 томах