сповитий

Значення в інших словниках

1. сповитий — спови́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. сповитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сповити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сповитий — СПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спови́ти. Перед самим перелазом Дитина сповита – Та й не туго, й новенькою Свитиною вкрита (Т. Шевченко); У промінні від свічки він побачив сина, який лежав, сповитий білим полотном (С. Скляренко); – Та що ж говорити... Словник української мови у 20 томах
4. сповитий — СПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спови́ти. Перед самим перелазом Дитина сповита — Та й не туго, й новенькою Свитиною вкрита (Шевч., I, 1963, 311); У промінні від свічки він побачив сина, який лежав, сповитий білим полотном (Скл. Словник української мови в 11 томах