спочивок

Значення в інших словниках

1. спочивок — спочи́вок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. спочивок — -вку, ч., розм. Те саме, що спочинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спочивок — СПОЧИ́ВОК, вку, ч., розм. Те саме, що спочи́нок. Ніч криє і місто, і табір ворожий .. Поснули усі до спочивку охочі (Леся Українка); Він ще трохи посперечався для ввічливості, але, врешті, зостався. Видимо, радий був теплу й спочивкові (Г. Словник української мови у 20 томах
4. спочивок — ВІДПОЧИ́НОК (відновлення сил після втоми, припинення праці, руху тощо), СПОЧИ́НОК, ВІДПОЧИ́Н рідко, ВІДПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́Н розм., СПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́В розм., ОПОЧИ́НОК заст., ОПОЧИ́ВОК заст., ОПОЧИ́ВКА заст., ВІ́ДДИХ діал. Словник синонімів української мови
5. спочивок — СПОЧИ́ВОК, вку, ч., розм. Те саме, що спочи́нок. Ніч криє і місто, і табір ворожий.. Поснули усі до спочивку охочі (Л. Укр., І, 1951, 112); Він ще трохи посперечався для ввічливості, але, врешті, зостався. Видимо, радий був теплу й спочивкові (Хотк. Словник української мови в 11 томах
6. спочивок — Спочивок, -вку м. = спочив. Рудч. Чп. 254. Там собі безпечне девятого дня спочивок має. ЗОЮР. І. 37. Словник української мови Грінченка