сторожкий

див. боязкий; обережний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторожкий — сторожки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сторожкий — Насторожений; (- тварин) полохливий, чуткий; (- рухи) стриманий, обережний, притишений; (погляд) пильний; п! ОБЕРЕЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. сторожкий — СТОРОЖКИ́Й, а́, е́. 1. Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь (про людину); насторожений. Переживання останніх місяців зробили її недовірливою і сторожкою (Ірина Вільде); Віталій .. Словник української мови у 20 томах
  4. сторожкий — -а, -е. 1》 Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь (про людину); насторожений. || Чуткий, обережний, полохливий (про тварину). || Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що-небудь (про органи слуху, нюху і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сторожкий — НАПРУ́ЖЕНИЙ (внутрішньо зосереджений, мобілізований перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖЕНИЙ, СТОРОЖКИ́Й, НАШОРО́ШЕНИЙ розм. (який виявляє напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧЕНИЙ розм., НАЇ́ЖЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. сторожкий — Сторожки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сторожкий — СТОРОЖКИ́Й, а́, е́. 1. Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь (про людину); насторожений. Переживання останніх місяців зробили її недовірливою і сторожкою (Вільде, Сестри.., 1958, 535); Віталій.. Словник української мови в 11 томах
  8. сторожкий — Сторожкий, -а, -е Осторожный; чуткій. К. Бай. 148. Утя сторожка птиця. Греб. 402. Птиця, бач, дуже сторожка. Стор. II. 75. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув. Г. Барв. 193. Словник української мови Грінченка