сумливий
див. сумний
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сумливий — сумли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- сумливий — СУМЛИ́ВИЙ, а, е, нар.-поет. Те саме, що сумни́й 1. Піде [свекруха] до сусіда, обсудить: “Сумлива невістка, сумлива” (П. Чубинський); Прости ж, старий Дніпро, і, мов дітей своїх, Ласкаво привітай ти співи ці сумливі... (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
- сумливий — -а, -е, нар.-поет. Те саме, що сумний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сумливий — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
- сумливий — СУМЛИ́ВИЙ, а, е, нар.-поет. Те саме, що сумни́й 1. Піде [свекруха] до сусіда, обсудить: «Сумлива невістка, сумлива» (Чуб., III, 1872, 206); Прости ж, старий Дніпро, і, мов дітей своїх, Ласкаво привітай ти співи ці сумливі… (Манж., Тв., 1955, 129). Словник української мови в 11 томах
- сумливий — Сумливий, -а, -е Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива. Чуб. III. 206. Словник української мови Грінченка