сумний
Безвідрадісний, безвідрадний, безрадісний, болісний, жалібний, жалобний, жальний (рідк.), журливий, журний, зажурений, запечалений, засмучений, заупокійний, мінорний, насуплений, насурмонений, нахмарений, нахмурений, невеселий, невідрадісний, навідрадний, нежиттєрадісний, печаловитий, печалуватий, печальний, пониклий, понура, понурий, понуристий, понуруватий, похмурий, похнюплений, пресумний, пригнічений, пригноблений, припечалений, присмучений, причмелений, розпачливий, смутненький, смутнесенький, смутний, опечалений, спохмурілий, спохмурнілий, сумливий, сумненький, сумнесенький, сумний-пресумний, сумний-сумний, сумовитий, тужливий, тужний, хмурий
Фразеологічні синоніми: вкинувся в тугу; носа повісив; один смуток; одна печаль; руки опустив; прибитий горем; сам не свій; сумний, як грозова туча; сумний, як громом прибитий; сумний, як гроші загубив; сумний, як кип'ячем обпарено; сумний, як ніч; сумний, як обкрадений старець; сумний, як останнє спік; сумний, як у воді намочений; сумний, як у воду опущений; сумний, як у мертвій воді скупано; сумний, як хмара; сумний, як хмарою повитий; сумний, як чорна хмара; темніший темної ночі; убитий горем; хмара хмарою; ходить наче батька поховав; ходить, наче курча впустив; ходить, наче чоловіка згубив; ходить, як варений; ходить, як щось загубив; як без голови ходить; як не свій ходить
Приповідки: Журба плугом по серцю оре. Зажурився, що рано оженився
Значення в інших словниках
- сумний — (якого проймає сум) смутний, невеселий, зажурений, (глибоко вражений) печальний, безрадісний, (з почуттям меланхолії) меланхолійний, книжн. скорботний. Словник синонімів Полюги
- сумний — сумни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- сумний — Смутний, засмучений, невеселий, нерадісний, (спів) журний, журливий, плакучий, д. маркітний, с. скорботний; (похід) жалобний; (- вістку) прикрий; (стан) непривабливий, жалюгідний, безрадісний; (- пам'ять) недобрий; сумовитий, сумливий; пр. Словник синонімів Караванського
- сумний — [сумний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- сумний — СУМНИ́Й, а́, е́. 1. Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; смутний, журний; протилежне веселий. Громада зібралась, як ніч, сумна; молодиці кричать, плачуть; а мати – як нежива ходить (Марко Вовчок); Петро, похнюпивши голову, сидить сумний-сумний (Б. Словник української мови у 20 томах
- сумний — Сумний грудень і в свято, і в будень. У грудні дні дуже короткі, сонце мало світить. Все це навіває смуток. Приповідки або українсько-народня філософія
- сумний — -а, -е. 1》 Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; смутний, журний; прот. веселий. || Схильний до суму, журби. || Який виражає сум, журбу; власт. людині, яка сумує. Сумна усмішка. || Пов'язаний зі смертю, трауром; скорботний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сумний — ли́цар печа́льного (сумно́го) о́бразу, книжн. Наївна людина, пустий мрійник, що нагадує відомого літературного персонажа. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу?... Фразеологічний словник української мови
- сумний — НЕВТІ́ШНИЙ (якого неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ. А дервіш усе сидить на тому ж місці, сумний, невтішний (М. Коцюбинський); — Оксано, не горюй отак. Тобі ж не можна: груддю годуєш дитину. Словник синонімів української мови
- сумний — Сумни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сумний — СУМНИ́Й, а́, е́. 1. Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; смутний, журний; протилежне веселий. Громада зібралась, як ніч, сумна; молодиці кричать, плачуть; а мати — як нежива ходить (Вовчок, І, 1955, 87); Петро, похнюпивши голову... Словник української мови в 11 томах