суперечитися

див. лаяти; перечити

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суперечитися — супере́читися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. суперечитися — СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками – її сусідками .. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. суперечитися — -чуся, -чишся, недок., розм. Те саме, що сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суперечитися — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. суперечитися — СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками.. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав (Мирний, IV, 1955, 352). Словник української мови в 11 томах
  6. суперечитися — Суперечитися, -чуся, -чишся гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись. Рудч. Ск. II. 195. Словник української мови Грінченка