1. Словник синонімів української мови

суперечитися

СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал., ПЕРЕКОРЯ́ТИСЯ діал. — Док.: поспереча́тися, поспо́рити, поспо́ритися. Роман жалував Соломію, а Соломія ніколи не сперечалась з ним (І. Нечуй-Левицький); Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками (Панас Мирний); — Отак би й давно, — сказав голова. — Вже звісно, що проти копитана (капітана) не можна спорить (Г. Квітка-Основ'яненко); Ці ж самі слова я чув улітку від нашого чередника, коли він справдовувався з одним чоловіком за ягня (І. Микитенко); Чути було суперечку двох мужиків, бо вони перечилися з таким завзятком, що перекричали цілу громаду (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суперечитися — супере́читися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. суперечитися — див. лаяти; перечити Словник синонімів Вусика
  3. суперечитися — СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками – її сусідками .. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. суперечитися — -чуся, -чишся, недок., розм. Те саме, що сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. суперечитися — СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками.. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав (Мирний, IV, 1955, 352). Словник української мови в 11 томах
  6. суперечитися — Суперечитися, -чуся, -чишся гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись. Рудч. Ск. II. 195. Словник української мови Грінченка