тиква
див. голова
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиква — ти́ква іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тиква — Гарбуз, гарбузець, гарбузяка Словник чужослів Павло Штепа
- тиква — ТИ́КВА, и, ж. 1. Рослина родини гарбузових. 2. Грушоподібний довгастий або плескуватий плід цієї рослини, що має дуже тверду шкірку; вирощується перев. з декоративною метою. * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- тиква — -и, ж. 1》 Рослина родини гарбузових. 2》 Грушоподібний довгастий або плескуватий плід цієї рослини, що має дуже тверду шкірку; вирощується перев. з декоративною метою. || розм. Посудина для води, зроблена з такого плоду. || зневажл., лайл. Голова. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиква — Ти́ква, -ви; ти́кви, ти́ков Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тиква — ТИ́КВА, и, ж. 1. (Lagenaria Ser.). Рослина родини гарбузових. 2. Грушоподібний довгастий або плескуватий плід цієї рослини, що має дуже тверду шкірку; вирощується перев. з декоративною метою. *У порівн. Словник української мови в 11 томах