тихомудрий

див. хитрий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихомудрий — А, -е, інд.-авт. Похідне від тихо і мудрий. Колись припадком їх приб'є до бухти, аби зажили спокою тамтого колишнього, юначого блукання, бо той бік — тихомудрий і благий. (ЧТ:134). Словник поетичної мови Василя Стуса