торохкотати

Значення в інших словниках

1. торохкотати — торохкота́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. торохкотати — ТОРОХКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ТОРОХКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, недок., що і без прям. дод., розм. Підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2. В стодолі пусто, серед току ями, Зачинений, не торохкоче млин... (І. Франко); Мотор торохкотів, здавалося, на всю бухту. Словник української мови у 20 томах
3. торохкотати — -кочу, -кочеш і торохкотіти, -кочу, -котиш, недок., неперех. і перех., розм. Підсил. до торохкати й торохтіти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торохкотати — СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал. Словник синонімів української мови
5. торохкотати — Торохкота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і торохкоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. торохкотати — ТОРОХКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ТОРОХКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, недок., неперех. і перех., розм. Підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2. В стодолі пусто, серед току ями, Зачинений, не торохкоче млин… (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. торохкотати — Торохкота́ти, -кочу́, -чеш гл. = торохтіти. Решето торохкоче. Чуб. Торохкоче ложками. О. 1861. XI. Св. 55. Словник української мови Грінченка