трухлий

див. гнилий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трухлий — тру́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. трухлий — Перетрухлий, порохнявий, гнилий, зотлілий; (хто) Р. старий. Словник синонімів Караванського
  3. трухлий — ТРУ́ХЛИЙ, а, е. Те саме, що трухля́вий. В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (І. Франко); Ми перейшли в другий куток саду. Посідали під гущавиною на старій трухлій лавочці (С. Словник української мови у 20 томах
  4. трухлий — -а, -е. Те саме, що трухлявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трухлий — ТРУХЛЯ́ВИЙ (який від давності, дії вологи, гниття тощо зробився крихким, ламким), ТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПРОТРУ́ХЛИЙ, ПРОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПОРОХНЯ́ВИЙ (ПОРОХНА́ВИЙ). Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак (О. Словник синонімів української мови
  6. трухлий — ТРУ́ХЛИЙ, а, е. Те саме, що трухля́вий. В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (Фр., XIII, 1954, 306); Ми перейшли в другий куток саду. Посідали під гущавиною на старій трухлій лавочці (Вас. Словник української мови в 11 томах
  7. трухлий — Трухлий, -а, -е Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416. Словник української мови Грінченка