1. Словник синонімів української мови

трухлий

ТРУХЛЯ́ВИЙ (який від давності, дії вологи, гниття тощо зробився крихким, ламким), ТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПРОТРУ́ХЛИЙ, ПРОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПОРОХНЯ́ВИЙ (ПОРОХНА́ВИЙ). Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак (О. Донченко); Ось моя школа з вишняком під битими вікнами, з трухлим гостинним ґанком (С. Васильченко); Кілька копачів розкопували курган. З широкої ями виступали потрухлі деревини зрубу (Г. Коцюба); Він з тріском розчинив протрухлі двері (М. Стельмах); Екскурсійна група залишила нарешті те протрухлявіле ханське гніздовище (О. Гончар); Шалівки старі і порохняві (Я. Качура). — Пор. 1. гнили́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трухлий — тру́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. трухлий — Перетрухлий, порохнявий, гнилий, зотлілий; (хто) Р. старий. Словник синонімів Караванського
  3. трухлий — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  4. трухлий — ТРУ́ХЛИЙ, а, е. Те саме, що трухля́вий. В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (І. Франко); Ми перейшли в другий куток саду. Посідали під гущавиною на старій трухлій лавочці (С. Словник української мови у 20 томах
  5. трухлий — -а, -е. Те саме, що трухлявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трухлий — ТРУ́ХЛИЙ, а, е. Те саме, що трухля́вий. В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (Фр., XIII, 1954, 306); Ми перейшли в другий куток саду. Посідали під гущавиною на старій трухлій лавочці (Вас. Словник української мови в 11 томах
  7. трухлий — Трухлий, -а, -е Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416. Словник української мови Грінченка