турчати

Значення в інших словниках

1. турчати — турча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. турчати — ТУРЧА́ТИ див. ту́ркати. Словник української мови у 20 томах
3. турчати — див. туркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. турчати — ВОРКУВА́ТИ (про голубів, горлиць — видавати своєрідні переливчасті звуки), ВОРКОТА́ТИ (ВОРКОТІ́ТИ), ТУ́РКАТИ, ТУРКОТІ́ТИ, ТУРЧА́ТИ, БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ), ГУРКОТА́ТИ (ГУРКОТІ́ТИ), ГУСТИ́. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Л. Словник синонімів української мови
5. турчати — Турча́ти, -чу́, -чи́ш, -ча́ть = ту́ркати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. турчати — ТУРЧА́ТИ див. ту́ркати. Словник української мови в 11 томах
7. турчати — Турча́ти, -чу́, -чи́ш гл. = туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі. Чуб. II. 434. Словник української мови Грінченка