уладнувати

Значення в інших словниках

1. уладнувати — ула́днувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. уладнувати — УЛА́ДНУВАТИ (ВЛА́ДНУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАДНА́ТИ (ВЛАДНА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що. Те саме, що ула́годжувати 1, 2. [Люцій:] Я все владнаю, я ручусь за теє (Леся Українка); Олексій сповіщав... Словник української мови у 20 томах
3. уладнувати — (владнувати), -ую, -уєш, недок., уладнати (владнати), -аю, -аєш, док., перех. Те саме, що улагоджувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уладнувати — УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ) (довести до бажаного успішного результату), ЗАЛА́ГОДИТИ, НАЛА́ГОДИТИ (стосунки), ПОЛА́ГОДИТИ, УЛАДНА́ТИ (ВЛАДНА́ТИ), ПОЛАДНА́ТИ, ПОПРА́ВИТИ, УТРЯСТИ́ (ВТРЯСТИ́), ЗЛА́ГОДИТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
5. уладнувати — УЛА́ДНУВАТИ (ВЛА́ДНУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАДНА́ТИ (ВЛАДНА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Те саме, що ула́годжувати 1, 2. [Люцій:] Я все владнаю, я ручусь за теє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
6. уладнувати — Уладнувати, -ную, -єш гл. = уладнати 1. Словник української мови Грінченка