1. Словник синонімів Вусика

умілий

Ас, вдашниця (вдашниця на коровай), віртуоз, вмілий, вправний, всевмій, всевмійко, гараздий, додільний, дойда, длока, доладний, доладній, досвідчений, дотепа (рідк.), дотепний (до чого), звиклий, звичний (до чого), здалий, здалний, здатень, здатний, здільний, знавець, знай, знайко, знаюка, зугарний, кваліфікований, кебетливий, кебетний, кебітливий, кебітний, конструктор, майстер, майстерний, майстровий, майстровитий, мастак, мастаковитий, мастакуватий, мисливий (заст.), митець, мусовитий, навиклий (до чого), напрактикований, професіонал, професіональний, професор (нар.), професорша (т.с.), рахубистий, самоук, спец, спеціаліст, тімаха, тямуха, тямущий, удалець, удалий, удатливий, удатний, удаха, умілець, умільшливий, фахівець, чудодій

Фразеологічні синоніми: вправна рука; гараздий на все; до всякого діла мастак; до всього вдатний; знає толк (у чому); золота рука; золоті руки; зуби з'їв (на чому); і до коліна кіл заструже; мастак на всі руки; мастак на всі штуки; майстер на все; майстер на всі руки; майстер на всякі штуки; майстер на всячину; майстер золоті руки; майстер на силі; майстер першої руки; майстер свого діла; майстер своєї справи; набив руку (на чому); на все вдатиний; наламав руку (на чому); на обидві руки кує; не з лика шитий; не з лопуцька; не ликом (личком) шитий; собаку з'їв (на чому); уміє голити без мила і бритви; хоч до чого дотепний

Приповідки: І швець, і жнець, і на дуду грець. З ним і на камені доробишся хліба. У нього все горить у руках. У нього й шило бриє. І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умілий — умі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. умілий — <�ВМІЛИЙ > вправний, тренований, вишколений, практикований, р. хисткий. Словник синонімів Караванського
  3. умілий — [ўм'ілией] = вмілий м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. умілий — Вправний, штудерний, див. умілець Словник чужослів Павло Штепа
  5. умілий — УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), а, е. 1. Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. В домі ж у батька мойого [мого] була фінікіянка гарна, Росла й ставна, в рукоділлях жіночих майстриня уміла (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  6. умілий — (вмілий), -а, -е. 1》 Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. || у знач. ім. умілий, -лого, ч. Той, хто володіє умінням, має добрі навички до чогось. Умілі руки. 2》 Який здійснюється, виконується з умінням, вправно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. умілий — умі́лі ру́ки. Працьовиті, вправні в роботі люди. Неначе з сонця скована Умілими руками — Аж іскриться та блискає. Оце так справді школа! (В. Бичко); // Ті, що розуміються на чомусь. Фразеологічний словник української мови
  8. умілий — ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення.. Словник синонімів української мови
  9. умілий — Умі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. умілий — УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), а, е. 1. Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. В домі ж у батька мойого [мого] була фінікіянка гарна, Росла й ставна, в рукоділлях жіночих майстриня уміла (Гомер, Одіссея, перекл. Словник української мови в 11 томах
  11. умілий — Умілий, -а, -е Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019. Словник української мови Грінченка