уплітати

Значення в інших словниках

1. уплітати — упліта́ти 1 дієслово недоконаного виду плетучи, робити яку-небудь річ розм. упліта́ти 2 дієслово недоконаного виду плетучи, увивати що-небудь у щось Орфографічний словник української мови
2. уплітати — УПЛІТА́ТИ¹ (ВПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. УПЛЕСТИ́ (ВПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., що, розм. перен. Їсти швидко, зі смаком, жадібно, багато; уминати. Словник української мови у 20 томах
3. уплітати — I (вплітати), -аю, -аєш, недок., уплести (вплести), -ету, -етеш, док., перех., розм. Плетучи, виготовляти, робити яку-небудь річ. II див. вплітати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уплітати — ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ'Я́ЗУВАТИ (УВ'Я́ЗУВАТИ). — Док.: вплести́ (уплести́), заплести́, вв'яза́ти (ув'яза́ти). Перестала (Мір'єм) вплітати в коси святі амулети (М. Словник синонімів української мови
5. уплітати — УПЛІТА́ТИ¹ (ВПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПЛЕСТИ́ (ВПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., перех., розм. Плетучи, виготовляти, робити яку-небудь річ. Батога з піску не вплетеш (Сл. Гр.). УПЛІТА́ТИ² див. впліта́ти¹. Словник української мови в 11 томах
6. уплітати — Уплітати, -таю, -єш сов. в. уплести, -ту, -теш, гл. 1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники. Шевч. 494. 2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш. Ном. № 5259. Словник української мови Грінченка