їсти

I

поїсти, бабрати (погано їсти), балувати (на балу), барложити (погано їсти), барложитися, бенкетувати, благословлятися, бревкати, брусувати, вечеряти, виїдати, вилизувати, вилущувати ("Вилущив вареники"), висьорбувати, від'їдати, від'їдатися, вкушати, гамати, гамкати, гламати, глидати, глитати, годуватися ("Говори та годуйся"), гризти, дегустувати, джвакати, джвякати, доїдати, допастися (до їжі), жвакати, жвакувати, жвахтати, жвякати, жмакати, жмакувати, желепати, жерти, живитися, жмакати, жнякати, жолопати, жувати, жумрати, заживати, закусювати, закушувати, запихатися, заправлятися, згамкати (дит.), згламати, з'їдати, змегелити, їдати, їстки, їстоньки, їсточки, їстуні, їці (дит.), ковкати, ковтати, комкати, кормитися, кусати, кутуляти, кушати, куштувати, ласувати, лигати, лизати, лизькати, лимзати (повільно їсти), лупити, лямзати, маламурити, мамляти, мегелити, молотити, мотати, мотузувати, мутузувати, над'їдати, надкушувати, нажиратися, наїдатися, наминати, напертися, напихатися, напузюватися, нарепкуватися, насичуватися, насищатися, натоптуватися, натріскуватися, начастуватися, обжиратися, обідати, об'їдатися, облизувати, обсмоктувати, перевечерювати, пережирати, переїдати, переїдатися, перекусувати, перекушувати, переобідувати, переполуднувати, пересичуватися, переснідувати, перехоплювати (їсти нашвидку), підвечерювати, підвечіркувати, підгодовуватися, підживлюватися, підживлятися, підкормлюватися, підкріплюватися, підкріплятися, підобідувати, підполуднувати, підснідувати, підхарчовуватися, плямкати, повечіркувати, поживати, пожирати, пожовувати, полуденькувати, полуднати, полудникати, полуднувати, понад'їдати, поплямкувати, посьорбувати, потчуватися, потягати ("Потягай, Мартине, мати ще підкине"), похлебтувати, похрумкувати, похрумувати, пригощатися, пригублювати, призволятися, приймати ("Приймай, Хведьку, то хрін, то редьку"), причащатися, пробувати, прожовувати, ремиґати, рубати (жарг.), смакувати, смоктати, снідати, солодцювати, солонцювата, споживати, суслити, сьомити, сьорбати, тлити (жадібно їсти), трапезувати, тріпати ("Тріпай, Мартине, мати ще підкине"), тріскати, трощити, трубити, тьопати, убирати ("Обідаючи, убрав дві миски"), умаламурювати, уживати, укутати, умегелювати, умережувати, уминати, умолоти, уперезати, уплітати, упороти, утирати, ухекати, хавати, хавкати, хамати, харчитися, харчуватися, хламати, хлебтати, хлестати, хлиськати, хльобати, хрумати, хрумкати, хрумкотати, хрумкотіти, хрумсати, хрупати, хрумтіти, хрумчати, частуватися, чвакати, чвякати, чичморіти (істи багато й жадібно), чмакати, шамати, шеретувати, щипати (напр. хліб), ялозити (погано їсти)

Фразеологічні синоніми: водити хліб-сіль (з ким); глитати гірше саранчі; глитати, як індик зерно; глитати, як попове мурло; глитати, як сарана; длубатися в тарілці (знехотя їсти); допастись, як віл до браги; допастись, як віл до корита; допастись, як дурень до мила; допастись, як Мартин до мила; допастись, як муха до меду; допастись, як ужака до молока; жерти без пам'яті; жерцем пожирати; задушити комара в животі; закроплювати душу; заморювати гробачка; заморювати черв'ячка; і миску вилизати (їсти з апетитом); їсти, аби кишка не бурчала; їсти, аби кишка не кавкала; їсти, аби шкура видержала; їсти, аж давитися; їсти від пуза; їсти в розорву; їсти в три горла; їсти гиги; їсти до стогону; їсти за двох дурних; їсти за трьох дурних і за себе четвертого; їсти з вовчим апетитом; їсти, мов голодний кіт; їсти, мов дурень на весіллі; їсти, мов за себе кидати; їсти на обидві осади; їсти на весь рот; їсти у дві гулі; їсти хліб з чужим смаком; їсти через силу; їсти, щоб рот не гуляв; їсти, як за себе кидати; їсти, як з голодних очей; їсти, як не в себе; їсти, як сарана; їсти, як тля; їсти ячне, як смачне; кидати на зуб; класти на зуби; молоти, мов на жорнах; молотити біля миски; набивати воло; набивати живіт; набивати живіт, як барабан; набивати живіт, як бубон; набивати живіт, як жлукто; набивати кендюх; набивати кишки; набивати пельку; набивати рот; набивати черево; наїдати живіт; налітати, мов голодна татарва; налягати на живіт; не розминатися з ложкою; об'їдати вуха; об'їдати, як сарана; перебивати голод; перемелювати зубами; потіти над мискою; присолоджувати душу; пробувати на зуб; пробувати на смак; пробувати на язик; проквашувати душу; прокислювати душу; просолоджувати душу; пхати в пельку; пхати в рот; теребити зубами; укладати в копи (жарт.); уминати за дві щоки; уминати за обидві щоки; уминати на всі заставки; уплітати за дві щоки; уплітати на всі завертки; уплітати на всі заставки; уплітати ще й попихати пальцем

Приповідки: їсть, аж виляски йдуть; їсть, аж за вухами лящить; їсть, аж ніс гайдука скаче; їсть, аж ніс гайдука танцює; їсть, аж ніс угинається; їсть, аж ніс ходором ходить; їсть, аж пальцями попихає; їсть так, що и за вуха не відтягнеш; їсть м'якушки завбільшки в подушки. Їсть кусочки з волові носочки. Наївся, аж лоб твердий. Людина — не скотина, більше відра не з'їсть. Два дні не їдять, два дні перегодять і знов не їдять. Добра кванька, та нема лоньки, хіба буду пальком. Не їж у шапці, бо твоя жінка матиме дурного чоловіка. Очі б їли, та губа не хоче. На ласий шматок знайдетеся куток. Наївся, хоч під лавку підкоти. Наївся і в пазуху набрав. З не хочу порося з'їв. Із нехотя три миски впоров. Як перед смертю тре. Хоч губи набиті, так пупків наївся. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Що стрів, то з'їв. Оці ще з'їм та ще сім, та ляжу, полежу, та ще сім умережу, та гляну на сволок, та ще сорок, а як не полегшає, значить, пороблено. Я така ворожка: аби хліб та ложка. Нема гірше, як індик: одного мало, а двох не з'їсти. Давай, жінко, перцю мед закушу. Робітник до повної миски. Напав нежить — ніде кусок хліба не влежить. Борщ з'їмо, а за кашу поцілуймося. Їв би борщ, та жалко: вчора дома пообідав. Виїли, як вимели. Сього-того по макітерці та й годі з мене. З нехотя піп порося з'їв. Дайте води напитися, бо так їсти хочу, що переночувати ніде. "Що це ти, бабо, ополоником їси?" "Десь сподару діти корець занесли." Поволі, хлопчику, раз хліба, два рази борщику. Наша Гаша не розбираша: їсть пряники й не мережані. Наша невістка, що не дай, тріска. "Збудіть мене завтра раненько." "Для чого?" "Бо сьогодні я не можу всіх вареників з'їсти." Покликали обідати, а він почав об'їдати. Тут тії сидять, що добре їдять. Де сісти, то сісти, аби було що їсти. Їв, не їв, а за столом сидів. Не те що наївся, а й у пазуху набрав. До рота дібрав ложку, а в миску не лізе. Козаки, як діти: хоч мало, то наїдяться, хоч багато, то поїдять. Козак не гордун, що дістав, то ковкнув. Наш Хомка і хліб комка. Як не наївся, то не налижешся. Москалики-соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Наївся, як кіт качалки. Лежи в піску та їж луску. Прийшов з голодного краю (кажуть про ненажерливого). На нього ненажир напав (т.с.). Це в нього їстовець (хвороба). Треба трохи полежати, щоб сало зав'язалося (жартують після їди). Петлює за трьох свиней

Припросини: Їжте! Призволяйтеся! Споживайте! Годуйтеся! Просимо до столу! Покуштуйте! Покушайте! Пожийте! їж, хай тобі здоров'я прибуде: у ручки, у ніжки, у животик трішки (до дитини). Їжте: черево — не дерево, роздасться. Їжте на здоров'я (на здоров'ячко). Їжте: в животі, як на вечорницях—де сто потісняться, знайдеться місце й сто першому. Їжте, гості, а ви, діти, джа! (ша!). Їжте, кумасю, хліб, хоч прозичений. Їжте борщ, капусту, бо пироги несуть. Їж, коза, лозу, коли сіна немає. Їжте тепер, бо вночі не дамо. Призволяйтеся, що Бог послав

Звуконаслідування до "їсти": гам-гам, джвяк-джвяк, жвак-жвак, плям-плям, сьорб-сьорб, хлам-хлам, цмак-цмак

II

див. лаяти

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їсти — (приймати їжу) споживати, живитися, (похапцем) перекусити, (захланно) вульг. лигати, (багато) наминати, перти// кидати на зуби, кидати за драбину, набивати пельку. Словник синонімів Полюги
  2. їсти — кидати на зуб (зуби) що; (їсти з великим апетитом, жадібно) їсти (уминати, уплітати, убирати, теребити і т. ін.), що аж за (поза) вухами лящить, жарт.; за обидві щоки уминати (уплітати, натоптувати і т. ін.) що, розм.; уминати (уплітати, вульг. Словник фразеологічних синонімів
  3. їсти — З'їдати, о. класти в рот; (жадібно) поїдати, жерти, пожирати, лопати, тріскати, лигати, глитати, напихатися, д. тевкати; (трохи) закушувати, пере-; (з апетитом) уминати, затирати, трощити, теребити; (смакуючи) смакувати; (крихке) хрумати... Словник синонімів Караванського
  4. їсти — [йістие] йім, йіси, йіс'т', йімо, йісте, йід'ат'; нак. йіж, йіжтеи Орфоепічний словник української мови
  5. їсти — див. їдати Словник чужослів Павло Штепа
  6. їсти — їм, їси, їсть; їмо, їсте, їдять; мин. ч. їв, їла, їло; наказ. сп. їж; недок. 1》 перех. і без додатка. Споживати. || розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. їсти — ї́сти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  8. їсти — ї́сти: ◊ їсть як францу́зький пе́сик → песик ◊ сім раз би то саме́ їв → сім ◊ тестьо́ва їсть льо́ди → тестьова Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. їсти — Ані ївши, ані пивши, скачи, дурню, ошалівши. Дорікають бідним, коли танцюють. Бодай ніхто не дочекав їсти, як нема що. Іронічне нарікання багатого, як бідний просить позичити хліба. Він їсть, а біда його їсть. Їсть багато, та все марний держиться. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. їсти — син. берляти, точити, хавати, хряцати, шавати. Словник жарґонної лексики української мови
  11. їсти — (ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)) хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний?... Фразеологічний словник української мови
  12. їсти — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  13. їсти — Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть; їж, ї́жмо, ї́жте (іноді їдж, ї́джте) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. їсти — ЇСТИ, їм, їси, їсть; їмо, їсте, їдять; мин. ч. їв, їла, їло; наказ. сп. їж; недок. 1. перех. і без додатка. Споживати їжу. Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 204); Турбує мене, що мама нездорова. Словник української мови в 11 томах
  15. їсти — Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Ном. № 10991. Їло б ся сласно, а робити страшно. Ном. № 12185. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. Ез. V. 255. Словник української мови Грінченка