їсти

Ані ївши, ані пивши, скачи, дурню, ошалівши.

Дорікають бідним, коли танцюють.

Бодай ніхто не дочекав їсти, як нема що.

Іронічне нарікання багатого, як бідний просить позичити хліба.

Він їсть, а біда його їсть.

Їсть багато, та все марний держиться.

Давали їсти й пити, та не було кому просити.

Нарікання, що в гостині не припрошували до їди. Звичай велить, щоб у гостині дуже припрошували до їди.

Дармо в Бога хліб їсть.

Про лінивого.

Доходять до нас вісти, що хотять нам дати їсти.

Жарт робітників, що ждуть на їду.

Дякувати Богу святому, що дали їсти пустому.

Жартом подяка за їду.

Їв би, пив би, а красти ані руш.

Так докоряв злодій свому синові, що відмовлявся красти.

Їж, пий, веселися, ріж, бий і казися.

Клич очайдухів. Уживай світа до схочу, не зважаючи на кривди інших.

Їж, дурний, бо то з маком.

Жартівливе припрошування до їди. Переказ в народі є, що дурні люблять печиво з маком та з сиром.

Їж, дурню, бо то з сиром.

Значіння, що й попереднє.

Їжте і мачайте, а за решту вибачайте.

Припрошування до їди. Вдоволяйтесь тим, що є.

Їж та дивися, аби мій борщ не був по селу.

Я тебе нагодую, а ти ще мене обмовиш, що лиха страва у мене.

Їла як пані, а нахляпала, як свиня.

Про нехарну жінку при їді.

Їли би очи, та губа не хоче.

Докір пажерливому, що ще їв би, та в живіт не йде.

Їсть пес пса, як нема барана.

Голод примушує до всього і не оглядається на посвоячення.

Їжте тепер, бо вночі не дамо.

Жартівливе припрошування гостей до їди.

І ченці помагають людям рибу їсти.

І святі люде роблять звичайні речі.

Коби їла, то може б набрала тіла.

Про худу зхоровану жінку.

Наївся, як вуж.

Наївся до сита.

Наївся, як дурень у кума на христинах.

З'їв понад міру, аж розхорувався.

Написано в місті Львові, що всі голодні їсти готові.

Жарт голодних, що ждуть на їду. Львів—столичне місто провінції Галичини, збудоване в честь князя Льва, сина Данилового.

На тобі, милий, вечерю з обідом, як не доїш стравою то на- магай хлібом.

Оправдувала себе жінка, даючи чоловікові скупу вечерю.

Не їв — зомлів, а наївся, — розболівся.

Перше ослаб з голоду, а тепер бо переївся.

Не їж, не пий, а весело жий.

Не показуй по собі, що у тебе біда.

Не кусай більше, як у рот лізе, бо вдавишся.

Знай міру всьому, бо потерпиш.

Хай не буде що їсти, аби було з ким сісти.

Хай буде і скупа страва, але з любим чоловіком.

Хоч є риба у воді, та їсти її годі.

Докір лінивому, що без праці нічого не дістане.

Хто два рази кусає, той вдавиться.

Що понад міру, те виходить на шкоду.

Хто їв виноград, у того й оскома на зубах.

Хто поповнив злочин, у того й гріх на сумлінні.

Чужий хліб у рот не лізе.

Тяжко жити на чужім хлібі.

Я дурно каші не їв.

І я чогось навчився, та не змарнував часу і хліба.

Як їсть дитина, тішиться родина, а як їсть родина, то плаче дитина.

Батьки тішаться, як дитина добре їсть, та діти нераді, коли батьки на їхній ласці, і ними треба опікуватися.

Як спить, то їсти не просить, а як встане, то не перестане.

Про лінивого ненажеру.

Їв би борщ, та, жалко, вчора дома пообідав.

Хоче їсти, але не пригощають.

Їв би очима, та душа не приймає.

Голодний завжди хоче з'їсти більше, ніж може спожити.

Їж, вовче, чужу кобилу, та моїх овець не руш.

Не роби мені шкоди, а іншому можеш.

Їж з голоду, а люби змолоду.

Роби все своєчасно.

Їж і розперізуйся.

Наїшся досхочу і відпусти пасок.

Їж, на живіт не вважай, аби шкура видержала.

Їж побільше і не думай про те, що це може завадити тобі.

Їж пироги з грибами та держи язик за зубами.

Їж і не говори багато.

Їжте, очі, хоч повилазьте: бачили, що купували.

Нарікає на себе той, хто ошукався при купівлі.

Їсти дай, а роботи не жадай.

Приказка дармоїда.

Їсти — хоч свої пальці гризти.

Нема що їсти.

Не їв, то й ложок не буду мити.

Не їв, то й прибирати після обіду не буду.

Ніщо їсти, ніде й сісти.

Нема що їсти і де жити.

Нужда навчить калачі їсти.

У нужді не будеш вередувати їжею.

Попросили б і сісти, так нічого їсти.

Не можуть прийняти гостей.

Сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіть не можу.

Про людину, якій не можна догодити.

Так їсть, аж за вухами тріщить.

Їсть з великим апетитом.

Хліб-сіль їж, а правду ріж.

Живи бідно, але борися за правду.

Ходячи наїсться, а стоячи виспиться.

Про бідного.

Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і не голодний був.

Сам думай, як допомогти собі.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Мусиш попрацювати, щоб отримати винагороду.

Їх сам чорт не розбере.

Про людей, яких тяжко розгадати.