їсти

Ані ївши, ані пивши, скачи, дурню, ошалівши.

Дорікають бідним, коли танцюють.

Бодай ніхто не дочекав їсти, як нема що.

Іронічне нарікання багатого, як бідний просить позичити хліба.

Він їсть, а біда його їсть.

Їсть багато, та все марний держиться.

Давали їсти й пити, та не було кому просити.

Нарікання, що в гостині не припрошували до їди. Звичай велить, щоб у гостині дуже припрошували до їди.

Дармо в Бога хліб їсть.

Про лінивого.

Доходять до нас вісти, що хотять нам дати їсти.

Жарт робітників, що ждуть на їду.

Дякувати Богу святому, що дали їсти пустому.

Жартом подяка за їду.

Їв би, пив би, а красти ані руш.

Так докоряв злодій свому синові, що відмовлявся красти.

Їж, пий, веселися, ріж, бий і казися.

Клич очайдухів. Уживай світа до схочу, не зважаючи на кривди інших.

Їж, дурний, бо то з маком.

Жартівливе припрошування до їди. Переказ в народі є, що дурні люблять печиво з маком та з сиром.

Їж, дурню, бо то з сиром.

Значіння, що й попереднє.

Їжте і мачайте, а за решту вибачайте.

Припрошування до їди. Вдоволяйтесь тим, що є.

Їж та дивися, аби мій борщ не був по селу.

Я тебе нагодую, а ти ще мене обмовиш, що лиха страва у мене.

Їла як пані, а нахляпала, як свиня.

Про нехарну жінку при їді.

Їли би очи, та губа не хоче.

Докір пажерливому, що ще їв би, та в живіт не йде.

Їсть пес пса, як нема барана.

Голод примушує до всього і не оглядається на посвоячення.

Їжте тепер, бо вночі не дамо.

Жартівливе припрошування гостей до їди.

І ченці помагають людям рибу їсти.

І святі люде роблять звичайні речі.

Коби їла, то може б набрала тіла.

Про худу зхоровану жінку.

Наївся, як вуж.

Наївся до сита.

Наївся, як дурень у кума на христинах.

З'їв понад міру, аж розхорувався.

Написано в місті Львові, що всі голодні їсти готові.

Жарт голодних, що ждуть на їду. Львів—столичне місто провінції Галичини, збудоване в честь князя Льва, сина Данилового.

На тобі, милий, вечерю з обідом, як не доїш стравою то на- магай хлібом.

Оправдувала себе жінка, даючи чоловікові скупу вечерю.

Не їв — зомлів, а наївся, — розболівся.

Перше ослаб з голоду, а тепер бо переївся.

Не їж, не пий, а весело жий.

Не показуй по собі, що у тебе біда.

Не кусай більше, як у рот лізе, бо вдавишся.

Знай міру всьому, бо потерпиш.

Хай не буде що їсти, аби було з ким сісти.

Хай буде і скупа страва, але з любим чоловіком.

Хоч є риба у воді, та їсти її годі.

Докір лінивому, що без праці нічого не дістане.

Хто два рази кусає, той вдавиться.

Що понад міру, те виходить на шкоду.

Хто їв виноград, у того й оскома на зубах.

Хто поповнив злочин, у того й гріх на сумлінні.

Чужий хліб у рот не лізе.

Тяжко жити на чужім хлібі.

Я дурно каші не їв.

І я чогось навчився, та не змарнував часу і хліба.

Як їсть дитина, тішиться родина, а як їсть родина, то плаче дитина.

Батьки тішаться, як дитина добре їсть, та діти нераді, коли батьки на їхній ласці, і ними треба опікуватися.

Як спить, то їсти не просить, а як встане, то не перестане.

Про лінивого ненажеру.

Їв би борщ, та, жалко, вчора дома пообідав.

Хоче їсти, але не пригощають.

Їв би очима, та душа не приймає.

Голодний завжди хоче з'їсти більше, ніж може спожити.

Їж, вовче, чужу кобилу, та моїх овець не руш.

Не роби мені шкоди, а іншому можеш.

Їж з голоду, а люби змолоду.

Роби все своєчасно.

Їж і розперізуйся.

Наїшся досхочу і відпусти пасок.

Їж, на живіт не вважай, аби шкура видержала.

Їж побільше і не думай про те, що це може завадити тобі.

Їж пироги з грибами та держи язик за зубами.

Їж і не говори багато.

Їжте, очі, хоч повилазьте: бачили, що купували.

Нарікає на себе той, хто ошукався при купівлі.

Їсти дай, а роботи не жадай.

Приказка дармоїда.

Їсти — хоч свої пальці гризти.

Нема що їсти.

Не їв, то й ложок не буду мити.

Не їв, то й прибирати після обіду не буду.

Ніщо їсти, ніде й сісти.

Нема що їсти і де жити.

Нужда навчить калачі їсти.

У нужді не будеш вередувати їжею.

Попросили б і сісти, так нічого їсти.

Не можуть прийняти гостей.

Сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіть не можу.

Про людину, якій не можна догодити.

Так їсть, аж за вухами тріщить.

Їсть з великим апетитом.

Хліб-сіль їж, а правду ріж.

Живи бідно, але борися за правду.

Ходячи наїсться, а стоячи виспиться.

Про бідного.

Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і не голодний був.

Сам думай, як допомогти собі.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Мусиш попрацювати, щоб отримати винагороду.

Їх сам чорт не розбере.

Про людей, яких тяжко розгадати.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їсти — (приймати їжу) споживати, живитися, (похапцем) перекусити, (захланно) вульг. лигати, (багато) наминати, перти// кидати на зуби, кидати за драбину, набивати пельку. Словник синонімів Полюги
  2. їсти — кидати на зуб (зуби) що; (їсти з великим апетитом, жадібно) їсти (уминати, уплітати, убирати, теребити і т. ін.), що аж за (поза) вухами лящить, жарт.; за обидві щоки уминати (уплітати, натоптувати і т. ін.) що, розм.; уминати (уплітати, вульг. Словник фразеологічних синонімів
  3. їсти — З'їдати, о. класти в рот; (жадібно) поїдати, жерти, пожирати, лопати, тріскати, лигати, глитати, напихатися, д. тевкати; (трохи) закушувати, пере-; (з апетитом) уминати, затирати, трощити, теребити; (смакуючи) смакувати; (крихке) хрумати... Словник синонімів Караванського
  4. їсти — I поїсти, бабрати (погано їсти), балувати (на балу), барложити (погано їсти), барложитися, бенкетувати, благословлятися, бревкати, брусувати, вечеряти, виїдати, вилизувати, вилущувати ("Вилущив вареники"), висьорбувати, від'їдати, від'їдатися, вкушати... Словник синонімів Вусика
  5. їсти — [йістие] йім, йіси, йіс'т', йімо, йісте, йід'ат'; нак. йіж, йіжтеи Орфоепічний словник української мови
  6. їсти — див. їдати Словник чужослів Павло Штепа
  7. їсти — їм, їси, їсть; їмо, їсте, їдять; мин. ч. їв, їла, їло; наказ. сп. їж; недок. 1》 перех. і без додатка. Споживати. || розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. їсти — ї́сти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  9. їсти — ї́сти: ◊ їсть як францу́зький пе́сик → песик ◊ сім раз би то саме́ їв → сім ◊ тестьо́ва їсть льо́ди → тестьова Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. їсти — син. берляти, точити, хавати, хряцати, шавати. Словник жарґонної лексики української мови
  11. їсти — (ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)) хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний?... Фразеологічний словник української мови
  12. їсти — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  13. їсти — Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть; їж, ї́жмо, ї́жте (іноді їдж, ї́джте) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. їсти — ЇСТИ, їм, їси, їсть; їмо, їсте, їдять; мин. ч. їв, їла, їло; наказ. сп. їж; недок. 1. перех. і без додатка. Споживати їжу. Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 204); Турбує мене, що мама нездорова. Словник української мови в 11 томах
  15. їсти — Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Ном. № 10991. Їло б ся сласно, а робити страшно. Ном. № 12185. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. Ез. V. 255. Словник української мови Грінченка