1. Приповідки або українсько-народня філософія

їжак

Голим задом їжака не вб'єш.

До небезпечного діла треба добирати способу.

Казав їжак, хай буде й так.

Пристає на все, нікому не противиться.

Обіздрися їжу на свою хижу.

Не обмовляй людей, а подивися у свою хату перше, або на себе самого.

З їжака не буде бика.

Кожний буде тим, ким він вродився.

Їжака без рукавиць не вдержиш.

Вирішення кожної складної ситуації потребує особливого підходу і вміння.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їжак — [йіжак] -ака, м. (на) -аку/-аков'і, кл. -ачеи, мн. -аки, -ак'іў Орфоепічний словник української мови
  2. їжак — їжа́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. їжак — їжа́к → їж Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. їжак — А, ч. Мотоцикл ІЖ. Старий їжак можна дуже дешево купити. Словник сучасного українського сленгу
  5. їжак — (-а) ч.; мол. Мотоцикл марки "ІЖ". Заводжу, поняв, свого "їжака", по дорозі підзаправився й за півтори години був ув області (Б. Жолдак, Спокуси). * Образно. Чим завинив "їжак"? (Віче, 29.06.2000). Словник жарґонної лексики української мови
  6. їжак — -а, ч. 1》 Невеличка тварина-ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. Морський їжак — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. 2》 перен., розм. Про коротко підстрижене волосся, що стирчить. 3》 у знач. присл. їжаком, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. їжак — Рід ссавців ряду комахоїдних; тіло зверху вкрите голками; поширені в Євразії; живуть на узліссях і в чагарниках; довж. тіла до 30 см, хвоста — до 5 см; відчуваючи небезпеку, тварина згортається в клубок, настовбурчуючи голки; нічний хижак... Універсальний словник-енциклопедія
  8. їжак — їжако́м усе́. Недовірливо, підозріливо, вороже і т. ін. ставитися до кого-небудь; виражати недовіру до когось. — Давно не бачив тебе, Миколо. Ну а твої димовловлювачі? Де вони? — Під сукном. — У кого? — У вашого брата. — Бач, ти який. Їжаком усе. А я ж тебе ще на шиї катав (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  9. їжак — ЙО́РЖИК (чуб на голові, що стирчить догори), ЇЖА́К розм., ЇЖАЧО́К розм. Це був кволий на вигляд дідок з сивим йоржиком на голові і довгими вусами (С. Словник синонімів української мови
  10. їжак — Їжа́к, -ка́; їжаки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. їжак — ЇЖА́К, а, чол. 1. Невеличка тварина-ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори; До ляса [лісу] мов Ляхи шатнулись, Або од їжака тхори (Іван Котляревський, I, 1952, 68); Їжаки полюють уночі... Словник української мови в 11 томах
  12. їжак — Їжак, -ка м. 1) Ежъ. Котл. Ен. І. 11. Ном. № 6388. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову. Каменецк. у. Словник української мови Грінченка