їхати

Заїхав, як фіра сіна в голову.

Уперта думка влізла у голову і негоден її позбутися.

Ідемо, бо собаки гавкають.

Ми на добрій дорозі, бо собаки гавкають. Собаки гавкають, як чують голос.

їдеш скоро — біду подиблеш, їдеш помалу — біда тебе по- дибле.

Будь уміркованим у всім, не зазнаєш клопоту.

їдьмо, поки пішки трапиться.

Жартують ті, що не мають чим їхати, а мусять іти пішо.

їхав в гору, то в долину, то в бодяки то в кропиву.

Про п'яного візника, що негоден коні провадити.

На гору їду — не бичую, а з гори їду — не гальмую.

У мене сильні коні, що й батога не треба потягнути тягар, чи здержати віз з ґ-ори.

Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде.

Проганяла дівчина нелюбого її жениха.

На чиїм возі їдеш, того й пісню співай.

Від кого ти залежний, тому й мусиш догаджати.

На чужому коневі далеко не поїдеш.

Можуть кожньої хвилі відібрати.

Поволи їдь, то дальше заїдеш.

Скора їзда умучує коні та є невважна на припадок.

Яке їхало, таке й здибало.

Про ледачих подруг.

Їздили та водилися і за дуба зачепилися.

Раніше були нерозлучними друзями, а потім посварилися.

Їхав до Хоми, а потрапив до куми.

Думав зробити одне, а вийшло на інше.

Їхало помело — в гостях у війта було.

Про того, хто любить прибрехнути.

Не їдь у ліс по дрова без сокири.

Не розпочинай щось робити, якщо не маєш відповідних інструментів.

Хто може, той і їде.

Про бідного, яким всі поганяють.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me