утоптувати

Значення в інших словниках

1. утоптувати — уто́птувати 1 дієслово недоконаного виду ущільнювати уто́птувати 2 дієслово недоконаного виду втоптувати Орфографічний словник української мови
2. утоптувати — землю) ТОПТАТИ, убивати, ТРАМБУВАТИ, витоптувати, фр. на-, док. УТОПТАТИ (стежку) прокласти, протоптати, п! УТОРОВУВАТИ Словник синонімів Караванського
3. утоптувати — УТО́ПТУВАТИ¹ (ВТО́ПТУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОПТА́ТИ (ВТОПТА́ТИ), опчу́, о́пчеш, док., що. 1. Ущільнювати яку-небудь масу, вирівнювати якусь поверхню, топчучи ногами. [Кукса:] Я утоптував осьдечки землю, бачте, якась чортяка покопирсала?.. (М. Словник української мови у 20 томах
4. утоптувати — I (втоптувати), -ую, -уєш, недок., утоптати (втоптати), -опчу, -опчеш, док., перех. 1》 Ущільнювати яку-небудь масу, вирівнювати якусь поверхню, топчучи ногами. 2》 рідко. Щільно заповнювати, набивати щось; натоптувати. 3》 тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. утоптувати — ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ) (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), ВЧАВИ́ТИ (УЧАВИ́ТИ) розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ) розм., ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ) розм. (із силою, поштовхами). — Недок. Словник синонімів української мови
6. утоптувати — Уто́птувати, -тую, -туєш; утопта́ти, утопчу́, уто́пчеш, -чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. утоптувати — УТО́ПТУВАТИ¹ (ВТО́ПТУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОПТА́ТИ (ВТОПТА́ТИ), опчу́, о́пчеш, док., перех. 1. Ущільнювати яку-небудь масу, вирівнювати якусь поверхню, топчучи ногами. [Кукса:] Я утоптував осьдечки землю, бачте, якась чортяка покопирсала?.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах
8. утоптувати — Утоптувати, -тую, -єш сов. в. утоптати, -пчу, -чеш, гл. Утаптывать, утоптать. У топтала стежечку через яр. Шевч. 486. Словник української мови Грінченка