химородник

Значення в інших словниках

1. химородник — хи́моро́дник іменник чоловічого роду, істота чаклун рідко Орфографічний словник української мови
2. химородник — ХИ́МОРО́ДНИК, а, ч., розм., рідко. Ворожбит; чаклун. “Що ж, – думає [Петро], – як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха”. Да ступивши швидкою ходою ступнів з десяток, зупинивсь ізнов, наче об стіну вдаривсь (П. Словник української мови у 20 томах
3. химородник — -а, ч., заст. Ворожбит, чарівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. химородник — ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст. Словник синонімів української мови
5. химородник — Хи́мородник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. химородник — ХИ́МОРОДНИК, а, ч., заст. Ворожбит. «Що ж,— думає [Петро], — як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха». Да ступивши швидкою ходою ступнів з десяток, зупинивсь ізнов, наче об стіну вдаривсь (П. Куліш, Вибр., 1969, 101). Словник української мови в 11 томах
7. химородник — Хи́мородник, -ка м. Колдунъ, знахарь. К. ЧР. 153, 427. Проклятий химородник, що заморочив вам голови. К. ЧР. 194. Словник української мови Грінченка