1. Словник синонімів Вусика

чужина

Басурманщина, бусурманщина, вирій (для перелітних птахів), далекоземелля (т.с.), закордон, закордоння, ирій, іноземлі; ірій, Месопотамії (перен.), Мордовії (де поневірялися українці), сибіри (т.с.), хібіни (т.с.), чуже, чужинка, чужинонька, чужиночка, чужоземщина, Чукотки (гулаги)

Фразеологічні синоніми: далека сторона; далекі краї; далекі світи; заморська земля; заморські краї; світ чужедальній; теплий край (для птахів); теплі краї (т.с.); чужа земля; чужа країна; чужа сторінка; чужа сторона; чужа сторононька; чужа чужина; чужий край; чужина проклята; чужинницька земля; чужинська земля; чужі краї; чужі країни; чужодальні краї

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужина — Чужий край, чужоземщина, чужа сторона <�чужанина>, п. далекий світ; ЗБ. чужі люди. Словник синонімів Караванського
  2. чужина — ЧУЖИ́НА́, и́ни́, ж. 1. Чужа, далека земля, країна. І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Т. Шевченко); – Пані милостива! будьте ласкаві, скажіть мені, що мій чоловік на чужині, як проживає?... Словник української мови у 20 томах
  3. чужина — чужина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. чужина — -ини, ж. 1》 Чужа, далека земля, країна. 2》 збірн., заст. Чужі, нерідні люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чужина — чужа́ чужина́. 1. Місце, далеке від рідної землі. Хоч і боліло серце старого, та його дитина…, може і зложить свою голову на чужій чужині, та що вдієш? (Панас Мирний); — Бувай здорова, Орисю! Не поминай лихом. Фразеологічний словник української мови
  6. чужина — Чужина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чужина — ЧУЖИ́НА́, и́ни́, ж. 1. Чужа, далека земля, країна. І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Шевч., II, 1963, 131); — Пані милостива! будьте ласкаві, скажіть мені, що мій чоловік на чужині, як проживає?... Словник української мови в 11 томах
  8. чужина — Чужина, -ни ж. 1) Чужбина. Ном. № 9418. Ой піду я з туги на чужину. н. п. 2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. н. п. Чужа чужина не пожалів. Мил. 179. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. Грин. III. 411. Словник української мови Грінченка