чужісінький
див. чужий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чужісінький — ЧУЖІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зовсім чужий. Чужісінька людина; * У порівн. Серед компанії свого народу, серед своєї сім'ї він сидів, мов чужісінький чоловік (І. Нечуй-Левицький); // Підсил. до чужи́й. Словник української мови у 20 томах
- чужісінький — чужі́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
- чужісінький — -а, -е. Зовсім чужий. || Уживається як прикладка для підсилення ознаки, вираженої основним словом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чужісінький — Чужі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чужісінький — ЧУЖІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зовсім чужий. Серед компанії свого народу, серед своєї сім’ї він сидів, мов чужісінький чоловік (Н.-Лев., І, 1956, 192); // Уживається як прикладка для підсилення ознаки, вираженої основним словом. Словник української мови в 11 томах
- чужісінький — Чужісінький, -а, -е Совершенно чужой. Поводилася.... як з чужим-чужісіньким чоловіком. МВ. ІІ. 172. Серед своєї сем'ї він сидів мов чужісінький, чоловік. Левиц. І. 279. Словник української мови Грінченка