шкандибайло

Значення в інших словниках

1. шкандибайло — ШКАНДИБА́ЙЛО, а, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою; кульгавий, кульгава. Сиділа, сиділа [дівчина] Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
2. шкандибайло — шкандиба́йло іменник чоловічого або середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
3. шкандибайло — -а, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою; кульгавий, кульгава. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкандибайло — КРИВИ́Й ім. (людина, яка має пошкоджену ногу або ногу, коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВУ́ЛЯ зневажл., ШКАНДИ́БА розм., ШКАНДИБА́ЙЛО розм. — Не піду, я їм послав через кривого лепорт, що нам ніколи (Г. Квітка-Основ'яненко); — Парашутистів бачила?... Словник синонімів української мови
5. шкандибайло — ШКАНДИБА́ЙЛО, а, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою; кульгавий, кульгава. Сиділа, сиділа [дівчина] Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Гл., Байки.., 1959, 199). Словник української мови в 11 томах