шкандибайло

КРИВИ́Й ім. (людина, яка має пошкоджену ногу або ногу, коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВУ́ЛЯ зневажл., ШКАНДИ́БА розм., ШКАНДИБА́ЙЛО розм. — Не піду, я їм послав через кривого лепорт, що нам ніколи (Г. Квітка-Основ'яненко); — Парашутистів бачила? — спитав кульгавий (Ю. Яновський); Так вона.. зосталася кривенькою. Василь часто підіймав її на глузд, звучи "кривулею" (Панас Мирний); Сиділа, сиділа (дівчина) Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкандибайло — див. кульгавий Словник синонімів Вусика
  2. шкандибайло — ШКАНДИБА́ЙЛО, а, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою; кульгавий, кульгава. Сиділа, сиділа [дівчина] Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  3. шкандибайло — шкандиба́йло іменник чоловічого або середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  4. шкандибайло — -а, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою; кульгавий, кульгава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкандибайло — ШКАНДИБА́ЙЛО, а, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою; кульгавий, кульгава. Сиділа, сиділа [дівчина] Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Гл., Байки.., 1959, 199). Словник української мови в 11 томах