шпиняти

Значення в інших словниках

1. шпиняти — ШПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., кого, що, розм. 1. Колоти, тикаючи чим-небудь гострим. 2. перен. Дошкуляти доріканнями, ущипливими словами, напученнями. Словник української мови у 20 томах
2. шпиняти — шпиня́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
3. шпиняти — -яю, -яєш, недок., перех., розм. 1》 Колоти, тикаючи чим-небудь гострим. 2》 перен. Дошкуляти доріканнями, ущипливими словами, напученнями. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпиняти — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
5. шпиняти — ШПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех., розм. 1. Колоти, тикаючи чим-небудь гострим. 2. перен. Дошкуляти доріканнями, ущипливими словами, напученнями. Данько-. Словник української мови в 11 томах
6. шпиняти — Шпиняти, -няю, -єш гл. 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. см. нашпиняти. Словник української мови Грінченка