штурхіць

Значення в інших словниках

1. штурхіць — ШТУРХІ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що штурх. [Лев:] Та проклята ж пара – штурхіць! – і перекинула човна! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
2. штурхіць — штурхі́ць вигук штурх незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
3. штурхіць — ШТУРХІ́ЦЬ, виг., розм. Те саме, що штурх. [Лев:] Та проклята ж пара — штурхіць! — і перекинула човна! (Л. Укр., III, 1952, 209). Словник української мови в 11 томах