шумівка

Значення в інших словниках

1. шумівка — ШУМІ́ВКА¹, и, ж. Велика ложка з отворами для знімання накипу з бульйону, виймання м'яса, риби з юшки і т. ін. Готові сніжки виймають з молока шумівкою і кладуть в сотейник або іншу посудину (з наук.-попул. літ.). ШУМІ́ВКА², и, ж., діал. Горілка. Ковтнімо собі шумівки (примовка). Словник української мови у 20 томах
2. шумівка — шумі́вка 1 іменник жіночого роду велика ложка шумі́вка 2 іменник жіночого роду горілка діал. Орфографічний словник української мови
3. шумівка — I -и, ж. Велика ложка з отворами для знімання накипу з бульйону, пінки з киплячого варення, виймання м'яса, риби з юшки тощо. II -и, ж., зах. Горілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шумівка — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови
5. шумівка — ШУМІ́ВКА¹, и, ж. Велика ложка з отворами для знімання накипу з бульйону, виймання м’яса, риби з юшки і т. ін. Готові сніжки виймають з молока шумівкою і кладуть в сотейник або іншу посудину (Укр. страви, 1957, 291). ШУМІ́ВКА², и, ж., діал. Горілка. Словник української мови в 11 томах
6. шумівка — Шумівка, -ки ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка. Гн. II. 214. Словник української мови Грінченка