1. Словник термінів законодавства України

металобрухт

Непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність і містять чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з непоправним металевим браком, залишки від виробництва та обробки чорних і кольорових металів та їх сплавів.

"Про металобрухт", Стаття 1

Джерело: Словник термінів, уживаних у чинному законодавстві України на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. металобрухт — металобру́хт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. металобрухт — -у, ч., розм. Металевий брухт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. металобрухт — МЕТАЛОБРУ́ХТ, у, ч. Скорочення: металевий брухт. У кожній тонні мартенівської шихти є півтонни металобрухту (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. металобрухт — БРУХТ (збірн. — ламані або придатні тільки для перероблення металеві предмети), МЕТАЛОБРУ́ХТ, МЕТАЛОЛО́М. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (О. Гончар); Збирання металобрухту (металолому). — Пор. I. 1. лом. Словник синонімів української мови
  5. металобрухт — МЕТАЛОБРУ́ХТ, у, ч. Скорочення: металевий брухт. У кожній тонні мартенівської шихти є півтонни металобрухту (Рад. Укр., 24.VІ 1967, 2). Словник української мови в 11 томах