металобрухт

Значення в інших словниках

1. металобрухт — металобру́хт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. металобрухт — Непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність і містять чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з непоправним металевим браком... Словник термінів законодавства України
3. металобрухт — МЕТАЛОБРУ́ХТ, у, ч. Скорочення: металевий брухт. У кожній тонні мартенівської шихти є півтонни металобрухту (з газ.). Словник української мови у 20 томах
4. металобрухт — БРУХТ (збірн. — ламані або придатні тільки для перероблення металеві предмети), МЕТАЛОБРУ́ХТ, МЕТАЛОЛО́М. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (О. Гончар); Збирання металобрухту (металолому). — Пор. I. 1. лом. Словник синонімів української мови
5. металобрухт — МЕТАЛОБРУ́ХТ, у, ч. Скорочення: металевий брухт. У кожній тонні мартенівської шихти є півтонни металобрухту (Рад. Укр., 24.VІ 1967, 2). Словник української мови в 11 томах