Європа

I

фінікійська царівна, дочка царя Агенора, яку Зевс під виглядом бика переніс через море на о. Кріт; мати Міноса, Сарпедона й Радаманта.

II

частина світу на пн. півкулі; з Азією утворює континент Євразію; бл. 10,5 млн. км2; за традицією умовну межу Є. на суходолі проводять вздовж сх. підніжжя Уралу, р. Емби та Кумсько-Маницької низ.; Босфор та Дарданелли відокремлюють Є. від Азії, Ґібралтарська прот. — від Африки; протяжність вздовж меридіану 4300 км, вздовж паралелі 5000 км; часто до Є. зараховують Кавказ. Найбільш розчленована частина світу (півостр. становлять 1/4 Є.); острови займають бл. 730 тис. км2; середня вис. 292 м; найвища вершина — Монблан (4807 м); найнижча точка — на узбережжі Каспійського м. (28 м н.р.м.). Гори й височини належать до 3 рівнів складчатості; каледонської (Скандинавські г., Каледонські г.), герцинської (Іберійський масив, Центральний масив, Воґези, Арденські гори, Урал) та альпійської (Піренеї, Альпи, Карпати, Апенніни, Стара Планина, Динарські гори); найбільші рівнини: Сх.-Європ. платформа, Скіфська платформа, Паданська рівнина, Паризький басейн; діючі вулкани: Гекла, Везувій, Етна, Стромболі. Майже уся Є. лежить у зоні помірного клімату; у пд. частині Є. субтропічний клімат (середземноморський), на пн. — субполярний; річна кількість опадів 500-800 мм, в горах (особливо на зх. схилах) понад 2000 мм (над Которською зат. 4650 мм). Озера найчастіше у пн. частині Є.; найглибші біля підніжжя Альп (Комо, Ґарда, Женевське, Боденське). Льодовики на Шпіцберґені, Новій Землі, в Ісландії, в Альпах та Скандинавських г. (разом 120 тис. км2). Натуральна рослинність значною мірою змінена або знищена людиною; стан лісів постійно погіршується. Родовища нафти та підземного газу (у Північному м., Баку), вугілля (Рур, Верхньосілезький, Донецький, Печорський, Підмосковний басейни), залізних руд (Курська магнітна аномалія, Лотаринґія, пн. Скандинавії), кольорових металів, бокситів, кам'яної солі та соди. Є. населяє 729 млн. мшк. (13% світового населення — 1994); щільність населення без Росії — 97 мшк. на км2 (у 2 рази перевищує середньосвітову), найбільша (200-370) в Нідерландах, Бельгії, Великій Британії та Німеччині, найменша (3-15) — в Ісландії, Норвегії та Фінляндії; натуральний приріст у 12 країнах від'ємний (в Латвії, Естонії та Росії нижче 5%); бл. 20% усього населення у віці 15 та менше років, у віці 65 та більше — 15%; у містах проживає понад 70% населення; найбільші міські агломерації: Париж, Москва, Лондон, Санкт-Петербурґ. Європа

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Європа — Европа Словник чужослів Павло Штепа
  2. Європа — Євро́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. Європа — проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Фразеологічний словник української мови
  4. Європа — Європа, -пи ж. Европа. Ми кланяємося новим гуманним ідеям, які давно розійшлись по Європі й ледві оце добіраються до нас. Левиц. І. Словник української мови Грінченка