Єфремов Сергій Олександрович

1876-1939, укр. політик, публіцист і літературознавець, член НТШ і ВУАН; один із засновників (1908) і лідерів Товариства укр. поступовців; 1917-18 заступник гол. Центр. Ради, генеральний секретар (міністр) з міжнаціональних питань, гол. Укр. партії соціалістів-федералістів; після поразки Укр. революції залишився в УСРР; віце-президент і гол. Управи ВУАН; 1929 заарештований, 1930 засуджений у спр. Спілки визволення України; помер у таборі; автор монографій про Марко Вовчок, Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, І. Нечуя-Левицького, І. Карпенка-Карого, П. Мирного; Історія укр. письменства.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ЄФРЕМОВ Сергій Олександрович — • ЄФРЕМОВ Сергій Олександрович [псевд. і крипт. — С. Є., Ромул, С. Охріменко, Spectator, С. Ярошенко, Р. Дніпровенко, Сергій, С. Ситковецький, Липовчанин, Земець, С. Александрович, Киянин, Волосар, Гр. Лановий, П. Устяк; 6.Х 1876... Українська літературна енциклопедія